Закон про розширену відповідальність виробника (РВВ): що зміниться для пакування в Україні

Що таке РВВ (Extended Producer Responsibility — EPR)

В основі концепції РВВ лежить простий, але справедливий принцип: хто створює потенційне сміття, той і повинен фінансувати його прибирання та перероблення. Розширена відповідальність виробника перекладає фінансовий та організаційний тягар з муніципалітетів і платників податків на бізнес. Компанії стають відповідальними за весь життєвий цикл своєї продукції, разом з етапом, коли вона перетворюється на відходи. Такий підхід стимулює виробників ще на рівні дизайну думати про майбутню утилізацію.

Система працює не лише з очевидними пляшками та коробками, а й охоплює цілу низку інших товарів, відходи яких створюють значні проблеми для довкілля:

• електричне та електронне обладнання;
• батарейки та акумулятори;
• транспортні засоби, що вийшли з ужитку;
• мастила, оливи та інші технічні рідини;
• автомобільні шини.

РВВ — це не покарання, а економічний інструмент. Його головна мета — не зібрати більше грошей, а мотивувати компанії зменшувати кількість відходів, розробляти упаковку, яку легко переробити, та використовувати вторинну сировину.

Що передбачає український закон про РВВ

Україна вже зробила перший рішучий крок, закріпивши принцип РВВ у рамковому законі «Про управління відходами». Однак це лише загальна декларація намірів. Справжні зміни почнуться із запуском законодавства, і першим на черзі стоїть проєкт закону «Про упаковку та відходи упаковки».

Новий закон зобов’яже виробників та імпортерів товарів у пакованні забезпечувати досягнення встановлених державою цілей щодо перероблення. Наприклад, до певного року країна повинна переробляти не менше ніж 60 % скла чи 50 % пластику. Для контролю за процесом створять електронні реєстри, де кожна компанія звітуватиме про обсяги випущеної на ринок упаковки.

Щоб виконати ці вимоги, бізнесу не доведеться самостійно розставляти сміттєві баки по всій країні. Виробники зможуть виконувати свої зобов’язання двома шляхами:

• індивідуально, довівши, що самостійно збирають і переробляють власну упаковку;
• колективно, створюючи або приєднавшись до організацій розширеної відповідальності.

У другому випадку ОРВВ за кошти виробників будуватимуть загальнонаціональну систему збору, сортування та відправлення відходів упаковки на переробні заводи.

Як це вплине на пакування в Україні

Вплив нового закону на ринок пакування буде колосальним, адже саме упаковка становить від 30 до 50 % всього побутового сміття українців. Сьогодні левова частка цих ресурсів — пластик, скло, папір, метал — просто їде на полігони. РВВ покликана докорінно змінити цю ситуацію, перетворивши сміття на цінну сировину для нових товарів.

Це означає, що епоха надлишкового та неперероблюваного паковання поступово добігатиме кінця. Компанії будуть економічно зацікавлені в тому, щоб їхня упаковка була якомога легшою, складалася з одного матеріалу (мономатеріалу) і легко піддавалася переробленню. На перший план вийде екодизайн — проєктування продукту з урахуванням його подальшої долі. Складні комбіновані матеріали, які неможливо розділити, стануть для бізнесу невигідними, оскільки плата за їх утилізацію буде значно вищою.

Впровадження РВВ принесе системні зміни, які торкнуться всього життєвого циклу упаковки та створять нові ринкові умови:

• виробники почнуть фінансувати збір та перероблення паковання, що вивільнить кошти місцевих бюджетів;
• з’являться чіткі та єдині вимоги до маркування, що допомагатиме споживачам правильно сортувати відходи;
• пріоритетом стане створення упаковки, яку легко та вигідно переробити;
• скоротиться кількість пакування, яке взагалі не підлягає ресайклінгу;
• зросте попит на вторинну сировину, що стимулюватиме будівництво нових переробних заводів в Україні.

РВВ змінює саму економічну модель ринку. Упаковка перестане бути просто витратною частиною продукту. Вона стане активом або зобов’язанням, вартість якого залежить від того, наскільки легко його можна повернути в економічний цикл.

Як бізнесу підготуватися до РВВ вже зараз

Хоча закон «Про упаковку та відходи упаковки» ще проходить законодавчі процедури, починати готуватися потрібно вже сьогодні. Проактивна позиція не лише допоможе уникнути проблем, а й дозволить знайти нові конкурентні переваги та зміцнити репутацію бренду.

Перший крок для будь-якої компанії — провести внутрішній аудит. Необхідно точно зрозуміти, яка упаковка використовується, з яких матеріалів вона зроблена та в яких обсягах потрапляє на ринок. Чи можна замінити її на більш екологічні аналоги? Скільки коштуватиме перехід на мономатеріали або паковання з переробленої сировини? Відповіді на ці запитання допоможуть сформувати стратегію та оцінити фінансові зобов’язання.

Далі варто почати вивчати ринок майбутніх ОРВВ. Хоча вони ще формуються, вже зараз можна аналізувати європейський досвід, спілкуватися з профільними асоціаціями та шукати потенційних партнерів. Важливо також підготувати внутрішні процеси: налаштувати облік упаковки, переглянути логістичні ланцюги та почати працювати з постачальниками, висуваючи до них нові вимоги щодо екологічності матеріалів.

Отже, підготовка до РВВ — це не просто юридична формальність, а стратегічне завдання яке вимагає аналізу, планування та поступової трансформації бізнес-процесів. Компанії, які почнуть адаптуватися заздалегідь, зможуть не тільки безболісно інтегруватися в нову систему, а й перетворити екологічну відповідальність на свою сильну сторону, завоювавши прихильність свідомих споживачів.